На минулому тижні у Житомирському академічному драмтеатрі імені Івана Кочерги відбулися прем’єрні покази вистави «Одруження». Дещо осучаснена п’єса за мотивами твору чудового українського/російського майстра Миколи Васильовича Гоголя справила на мене, як і на інших глядачів, неабияке враження. Від захоплення ми втрачали відчуття часу: вражав нестаріючий гумор класика, блискучі звукові ефекти (Кустуріца відпочиває))), чудова гра найкращих акторів.
Невибагливі металеві декорації (звичайні каркаси та риштування) справили об'ємне враження. Режисер наважився експериментувати із лексикою героїв, ввівши словечка із молодіжного сленгу.
А поставив «Одруження» режисер-постановник Петро Авраменко, наш колишній учень, випускник Топорищенської школи. Задум він втілив сміливо і несподівано: таке враження, ніби були використані мотиви Параджанова і прийоми Еміра Кустуріци.
В нашій школі є чимало розумних учнів (і вчителів))), які зможуть відрізнити справжній класичний гумор від малозмістовних інтернет-приколів. Відвідайте Житомирський академічний драмтеатр і ви отримаєте те, чого не знайдете ні вдома, ні в школі, ні в Інеті.
Рекомендую також «Божі тварі» – сучасну притчу. Бог створив людину найрозумнішою істотою. Чи є ми насправді такими? Чому людина іноді претендує на роль самого Господа і вважає себе вправі розпоряджатися чужою долею, чужим життям, навіть іще ненародженим... В ролі Півня в цій виставі – наш колишній учень.
